образа —
обра́за іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
образа —
Умисне приниження чесності і гідності особи, виражене в непристойній формі. англ. offence; нім. Beleidigung f=; угор. sértés; рос. оскорбление.
Словник із соціальної роботи
образа —
Ураза, кривда, ід. плювок у душу; (ставленням) зневага; (в серці) досада; (повторювана) глузи, кпини.
Словник синонімів Караванського
образа —
-и, ж. 1》 Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Не давати в образу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
образа —
ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (Вас.
Словник української мови в 11 томах
образа —
ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, недобрий вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (С.
Словник української мови у 20 томах
образа —
ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст.
Словник синонімів української мови