образа

ОБРА́ЗА, и, ж.

1. Зневажливе висловлювання, недобрий вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю.

Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (С. Васильченко);

– Я завжди ставився до тебе так, що запропонувати тобі адюльтер замість подружнього життя вважав за найтяжчу образу (М. Руденко);

Намислив він [маркіз] випробувати жінчину довготерпеливість нескінченними образами і зневагами (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

2. Почуття гіркоти, досади, викликане в кого-небудь чиїмсь зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін.

В риданні тому вибухнула вся образа, весь жаль, що гнітив цілий день душу Софії (Леся Українка);

Тоді Левко, аж колотячись од кривди і образи, підійшов до дівчини (М. Стельмах).

◇ Ковта́ти / ковтну́ти злість (лють, обра́зу і т. ін.) див. ковта́ти;

(1) Кро́вна обра́за – глибока, непрощенна образа.

Значення в інших словниках

1. образа — (слова, вчинки, що зачіпають душевні почуття інших) зневага, (моральна) кривда.  Словник синонімів Полюги
2. образа — обра́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. образа — Умисне приниження чесності і гідності особи, виражене в непристойній формі. англ. offence; нім. Beleidigung f=; угор. sértés; рос. оскорбление.  Словник із соціальної роботи
4. образа — Ураза, кривда, ід. плювок у душу; (ставленням) зневага; (в серці) досада; (повторювана) глузи, кпини.  Словник синонімів Караванського
5. образа — -и, ж. 1》 Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Не давати в образу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. образа — ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (Вас.  Словник української мови в 11 томах
7. образа — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст.  Словник синонімів української мови
8. образа — Обра́за, -зи; обра́зи, обра́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. образа — Образа, -зи ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.  Словник української мови Грінченка