образа
ОБРА́ЗА, и, ж.
1. Зневажливе висловлювання, недобрий вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю.
Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (С. Васильченко);
– Я завжди ставився до тебе так, що запропонувати тобі адюльтер замість подружнього життя вважав за найтяжчу образу (М. Руденко);
Намислив він [маркіз] випробувати жінчину довготерпеливість нескінченними образами і зневагами (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
2. Почуття гіркоти, досади, викликане в кого-небудь чиїмсь зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін.
В риданні тому вибухнула вся образа, весь жаль, що гнітив цілий день душу Софії (Леся Українка);
Тоді Левко, аж колотячись од кривди і образи, підійшов до дівчини (М. Стельмах).
◇ Ковта́ти / ковтну́ти злість (лють, обра́зу і т. ін.) див. ковта́ти;
(1) Кро́вна обра́за – глибока, непрощенна образа.
Значення в інших словниках
- образа — (слова, вчинки, що зачіпають душевні почуття інших) зневага, (моральна) кривда. Словник синонімів Полюги
- образа — обра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- образа — Умисне приниження чесності і гідності особи, виражене в непристойній формі. англ. offence; нім. Beleidigung f=; угор. sértés; рос. оскорбление. Словник із соціальної роботи
- образа — Ураза, кривда, ід. плювок у душу; (ставленням) зневага; (в серці) досада; (повторювана) глузи, кпини. Словник синонімів Караванського
- образа — -и, ж. 1》 Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Не давати в образу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- образа — ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (Вас. Словник української мови в 11 томах
- образа — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. Словник синонімів української мови
- образа — Обра́за, -зи; обра́зи, обра́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- образа — Образа, -зи ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509. Словник української мови Грінченка