1. Словник української мови в 11 томах

образа

ОБРА́ЗА, и, ж.

1. Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю.

Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (Вас., II, 1959, 399);

— Я завжди ставився до тебе так, що запропонувати тобі адюльтер замість подружнього життя вважав за найтяжчу образу (Руд., Остання шабля, 1959, 305).

◊ Не дава́ти (не да́ти) в обра́зу кого — заступатися за кого-небудь; не допускати кривди над ким-небудь.

Та, правда, таки й Чіпка забивав усіх, не давав Грицька в образу (Мирний, І, 1949, 402);

Не дава́тись (не да́тись) в обра́зу кому — не дозволяти ображати себе, не допускати кривди над собою.

2. Почуття гіркоти, досади, викликане в кого-небудь чиїмсь зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін.

В риданні тому вибухнула вся образа, весь жаль, що гнітив цілий день душу Софії (Л. Укр., III, 1952, 542);

Тоді Левко, аж колотячись од кривди і образи, підійшов до дівчини (Стельмах, І, 1962, 551).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. образа — (слова, вчинки, що зачіпають душевні почуття інших) зневага, (моральна) кривда. Словник синонімів Полюги
  2. образа — обра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. образа — Умисне приниження чесності і гідності особи, виражене в непристойній формі. англ. offence; нім. Beleidigung f=; угор. sértés; рос. оскорбление. Словник із соціальної роботи
  4. образа — Ураза, кривда, ід. плювок у душу; (ставленням) зневага; (в серці) досада; (повторювана) глузи, кпини. Словник синонімів Караванського
  5. образа — -и, ж. 1》 Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Не давати в образу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. образа — ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, недобрий вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (С. Словник української мови у 20 томах
  7. образа — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. Словник синонімів української мови
  8. образа — Обра́за, -зи; обра́зи, обра́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. образа — Образа, -зи ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509. Словник української мови Грінченка