Словник синонімів української мови

образа

ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. (зроблена публічно). Пекучая ж образа та відчай не потухали в Ліди ув очах (Т. Осьмачка); Олена розплакалася. То не були сльози гіркого жалю чи невигоєної кривди (Ірина Вільде); (Мартіан:) Тепер твоє мовчання не поможе. Ти завдала мені тяжку зневагу (Леся Українка); Обида, що було стала пригасати, заворушилася ще з більшою силою (П. Панч); (Їжак:) Прощавай, Лисичко-сестричко! Відпусти мені всі гріхи, всі урази, якими я тебе вразив (І. Франко); Що значить афронт Леонтовича, я щось не зрозумів з вашого листа (М. Коцюбинський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. образа — (слова, вчинки, що зачіпають душевні почуття інших) зневага, (моральна) кривда.  Словник синонімів Полюги
  2. образа — обра́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. образа — Умисне приниження чесності і гідності особи, виражене в непристойній формі. англ. offence; нім. Beleidigung f=; угор. sértés; рос. оскорбление.  Словник із соціальної роботи
  4. образа — Ураза, кривда, ід. плювок у душу; (ставленням) зневага; (в серці) досада; (повторювана) глузи, кпини.  Словник синонімів Караванського
  5. образа — -и, ж. 1》 Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Не давати в образу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. образа — ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  7. образа — ОБРА́ЗА, и, ж. 1. Зневажливе висловлювання, недобрий вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду (С.  Словник української мови у 20 томах
  8. образа — Обра́за, -зи; обра́зи, обра́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. образа — Образа, -зи ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.  Словник української мови Грінченка