обривати
Обрива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. н. п.
Словник української мови ГрінченкаОбрива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. н. п.
Словник української мови Грінченка