оброчникувати

Оброчникува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К ЦН. 283.

Значення в інших словниках

1. оброчникувати — -ую, -уєш, недок., іст. Сплачувати оброк замість відробляння панщини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оброчникувати — ОБРОЧНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати обрік (див. обрі́к²). Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах