оброчникувати
ОБРОЧНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Виконувати обрік (див. обрі́к²).
Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ОБРОЧНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Виконувати обрік (див. обрі́к²).
Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)