оброшений

ОБРО́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оброси́ти.

Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег (М. Стельмах);

Над ночвами підняла оброшене рясним потом ще молоде обличчя господиня (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. оброшений — обро́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оброшений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обросити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оброшений — ОБРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оброси́ти. Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег (Стельмах, II, 1962, 68); Над ночвами підняла оброшене рясним потом ще молоде обличчя господиня (Панч, II, 1956, 504).  Словник української мови в 11 томах