оброшений
ОБРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оброси́ти.
Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег (Стельмах, II, 1962, 68);
Над ночвами підняла оброшене рясним потом ще молоде обличчя господиня (Панч, II, 1956, 504).
Словник української мови (СУМ-11)