обрубувати
Обрубувати, -бую, -єш
сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло.
2) — криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.
Словник української мови Грінченка