обрубувати
обру́бувати
-ую, -уєш, недок., обрубати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Відокремлювати щось одне за одним від чого-небудь ударами гострого знаряддя; відтинати, відрубувати.
|| Укорочувати, відтинаючи частину, кінець чого-небудь ударом гострого знаряддя.
|| Очищати дерево від гілок, сучків.
2》 Ударами гострого знаряддя порушувати цілість чого-небудь; розрубувати, перерубувати.
3》 Знімати ударами гострого знаряддя зайвий матеріал (метал, дерево і т. ін.), обробляючи заготовку.
4》 Збивати, зсікати ударами гострого знаряддя з поверхні шар чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови