сов. в.обскребти́, -бу́, -бе́ш,гл. Оскребать, оскресть.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
обскрібати —
обскріба́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
обскрібати —
і обшкрібати, -аю, -аєш, недок., обскребти і обшкребти, -бу, -беш; мин. ч. обскріб, -скребла, -скребло; док., перех. Зшкрібати, зчищати що-небудь з усієї поверхні чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обскрібати —
ОБСКРІБА́ТИ, ОБШКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСКРЕБТИ́, ОБШКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. обскрі́б, скребла́, скребло́; док., що. Зшкрібати, зчищати що-небудь з усієї поверхні чогось. Біля нього сидів Микола, тихо обскрібав з лопати присохлу землю (В.
Словник української мови у 20 томах
обскрібати —
ОБСКРІБА́ТИ і ОБШКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСКРЕБТИ́ і ОБШКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. обскрі́б, скребла́, скребло́; док., перех. Зшкрібати, зчищати що-небудь з усієї поверхні чогось. Біля нього сидів Микола, тихо обскрібав з лопати присохлу землю (Кучер, Чорноморці, 1956, 108).
Словник української мови в 11 томах