обскрібати
ОБСКРІБА́ТИ і ОБШКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСКРЕБТИ́ і ОБШКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. обскрі́б, скребла́, скребло́; док., перех. Зшкрібати, зчищати що-небудь з усієї поверхні чогось.
Біля нього сидів Микола, тихо обскрібав з лопати присохлу землю (Кучер, Чорноморці, 1956, 108).
Словник української мови (СУМ-11)