обсікти

Обсіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл.

1) Обсѣкать, обсѣчь.

2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.

Значення в інших словниках

1. обсікти — обсі́кти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсікти — див. обсікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсікти — ОБСІ́КТИ див. обсіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. обсікти — ОБСІ́КТИ див. обсіка́ти.  Словник української мови в 11 томах