обсідати
Обсіда́ти, -да́ю, -єш
сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл.
1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ.
2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. І. 117.
Словник української мови Грінченка