Словник української мови у 20 томах

обсідати

ОБСІДА́ТИ, а́є, недок., ОБСІ́СТИ, ся́де, док.

1. кого, що. Сідати навколо кого-, чого-небудь.

Велика сім'я мовчки .. обсідає стіл з усіх боків (І. Микитенко);

Олеся .. одчиняє віконце, дивиться: парубки обсіли кружалом її хату (Марко Вовчок);

В кабінеті було чимало відвідувачів: обсіли, обступили директора (А. Хорунжий);

* Образно. Вони [багатії], немов три здорових павуки, обсіли село з трьох кінців (С. Чорнобривець);

// Тісно оточувати з усіх боків.

Вечеря на столі, – а дітвора .. батька обсідає (Л. Боровиковський);

Ой прийшов же я до дівчини в сіни, А там дівчиноньку інші обсіли (П. Чубинський).

2. кого, що. Сідаючи, займати весь простір, усю поверхню чого-небудь.

Бджоли роєм обсідали квітки (Юліан Опільський);

Діти повилазили на тин і обсіли його, неначе горобці (І. Нечуй-Левицький);

Горобина зграйка сіренькими грудочками, мов реп'яхами, обсіла кущі дерези (В. Речмедін);

// перен., розм. Висипа́ти на шкірі або слизових оболонках у великій кількості (про чиряки, прищі і т. ін.).

Вишиваний довго скаржився, що його обсіли чиряки (М. Руденко).

3. кого, що і без дод. Опускаючись, спадаючи, покривати собою яку-небудь поверхню (про іній, туман і т. ін.).

Сніжинки .. обсідають вії старої, набиваються в зморшки (М. Стельмах);

Мряка обсіла кожух і капелюх .. дрібними крапельками (Л. Мартович);

Сніги обсідають. Скрегочуть колеса. Лісок – улоговина – шпали – мости. Вечірніх небес приморожене плесо (Л. Первомайський).

4. що, перен. Займати яку-небудь ділянку, площу; оточувати.

Ліси, густо обсідаючи плечі гір, піднімалися вгору (М. Стельмах);

Густі лози та вільхи обсіли з обох боків .. береги (І. Франко);

Місто .. обсіло лівий берег Пруту (Ірина Вільде).

5. кого, перен., розм. Нападати, накидатися з усіх боків.

Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? (Сл. Б. Грінченка);

Обсіли Кукубенка вороги. Сам Тарас .. кинувся на виручку (О. Довженко);

// Набридати, настирливо домагаючись чого-небудь.

Матір мою женихи проти волі її обсідають (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

6. кого, що, перен., розм. Охоплювати, оволодівати (про настрій, стан і т. ін.).

[Семен:] Якісь сумні думки роєм обсідають голову (М. Кропивницький);

[Михайло:] Славно покачатися на траві після купання і затягтися сигарою! Чорт його зна, якось мене лінощі обсіли (М. Старицький);

У Києві не можна й кроку ступити, щоб тебе не обсіли спогади!.. (Ю. Смолич);

Ліну обсіли гризоти (О. Гончар).

◇ Біда́ обсі́ла (осі́ла, присі́ла і т. ін.) див. біда́1;

Ді́ти обсі́ли <�Дітво́ра́ обсі́ла> див. ді́ти¹;

Думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють, гризу́ть) / взяли́ (обсі́ли, обняли́) див. ду́мка;

(1) Думки́ обсі́ли го́лову (д) див. ду́мка;

Думки́ ([та] гадки́, думки́-гадки́, ду́ми, ду́ми-гадки́) обсіда́ють (гризу́ть) / обсі́ли го́лову див. ду́мка;

(2) Думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову (д) див. ду́мка.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обсідати — обсіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обсідати — Сідати за; оточувати; (- чиряки) висипати; (- біди) сипатися; (- ворогів) нападати, НАПОСІДАТИСЯ; (- настрій) ОВОЛОДІВАТИ; док. ОБСІСТИ, опрягтй.  Словник синонімів Караванського
  3. обсідати — див. оточувати; сидіти  Словник синонімів Вусика
  4. обсідати — -ає, недок., обсісти, -сяде, док., перех. 1》 Сідати навколо кого-, чого-небудь. || Тісно оточувати з усіх боків. 2》 Сідаючи, займати весь простір, усю поверхню чого-небудь. || перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обсідати — думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали (Марусю).. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі ..  Фразеологічний словник української мови
  6. обсідати — I. НАПА́СТИ на кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИ перев. без додатка, НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  7. обсідати — ОБСІДА́ТИ, а́є, недок., ОБСІ́СТИ, ся́де, док., перех. 1. Сідати навколо кого-, чого-небудь. Велика сім’я мовчки… обсідає стіл з усіх боків (Мик., II, 1957, 80); Олеся..  Словник української мови в 11 томах
  8. обсідати — Обсіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл.  Словник української мови Грінченка