обсідати

Сідати за; оточувати; (- чиряки) висипати; (- біди) сипатися; (- ворогів) нападати, НАПОСІДАТИСЯ; (- настрій) ОВОЛОДІВАТИ; док. ОБСІСТИ, опрягтй.

Значення в інших словниках

1. обсідати — обсіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обсідати — див. оточувати; сидіти  Словник синонімів Вусика
3. обсідати — -ає, недок., обсісти, -сяде, док., перех. 1》 Сідати навколо кого-, чого-небудь. || Тісно оточувати з усіх боків. 2》 Сідаючи, займати весь простір, усю поверхню чого-небудь. || перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обсідати — ОБСІДА́ТИ, а́є, недок., ОБСІ́СТИ, ся́де, док. 1. кого, що. Сідати навколо кого-, чого-небудь. Велика сім'я мовчки .. обсідає стіл з усіх боків (І. Микитенко); Олеся ..  Словник української мови у 20 томах
5. обсідати — думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали (Марусю).. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі ..  Фразеологічний словник української мови
6. обсідати — I. НАПА́СТИ на кого-що (учинити збройний напад); НАГРЯ́НУТИ перев. без додатка, НАЛЕТІ́ТИ, НАСКО́ЧИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) перев. док., по кому-чому, на кого-що, а також без додатка (раптово й стрімко); ОБРУ́ШИТИСЯ, НАВАЛИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. обсідати — ОБСІДА́ТИ, а́є, недок., ОБСІ́СТИ, ся́де, док., перех. 1. Сідати навколо кого-, чого-небудь. Велика сім’я мовчки… обсідає стіл з усіх боків (Мик., II, 1957, 80); Олеся..  Словник української мови в 11 томах
8. обсідати — Обсіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл.  Словник української мови Грінченка