обтинати —
-аю, -аєш, недок., обтяти, обітну, обітнеш, док., перех. 1》 Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. 2》 перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.). 3》 Повністю зрізати що-небудь; обрізати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обтинати —
ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., що. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (О.
Словник української мови у 20 томах
обтинати —
облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось.
Фразеологічний словник української мови
обтинати —
ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., перех. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь.
Словник української мови в 11 томах
обтинати —
Обтина́ти, -на́ю, -єш сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000.
Словник української мови Грінченка