обтинати

Обтина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. обтя́ти, обітну, -неш, гл. Обрѣзывать, обрѣзать, обсѣкать, обсѣчь. Обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали. Стор. МПр. 70. Мечами гілля обтинали. Не їдному молодцеві кучерики обтяла. Чуб. V. 1000.

Значення в інших словниках

1. обтинати — обтина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обтинати — див. ОБРІЗУВАТИ; (сокирою — ще) обрубувати; док. ОБТЯТИ, обчухрати.  Словник синонімів Караванського
3. обтинати — див. різати  Словник синонімів Вусика
4. обтинати — -аю, -аєш, недок., обтяти, обітну, обітнеш, док., перех. 1》 Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. 2》 перен. Обмежувати, скорочувати що-небудь (розмір, обсяг, розмах і т. ін.). 3》 Повністю зрізати що-небудь; обрізати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обтинати — ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., що. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь. Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (О.  Словник української мови у 20 томах
6. обтинати — облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось.  Фразеологічний словник української мови
7. обтинати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. обтинати — Обтина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обтинати — ОБТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБТЯ́ТИ, обітну́, обітне́ш, док., перех. 1. Підрізаючи, надрізаючи з країв, укорочувати, зменшувати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах