с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
обув'я —
обу́в'я іменник середнього роду взуття арх., збірн.
Орфографічний словник української мови
обув'я —
-я, с., діал. Те саме, що взуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обув'я —
ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах