обув'я

обу́в'я

іменник середнього роду

взуття

арх., збірн.

Значення в інших словниках

1. обув'я — -я, с., діал. Те саме, що взуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обув'я — ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. обув'я — Обув'я, -в'я с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.  Словник української мови Грінченка