обідніти

Обідні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Обѣднѣть. Обіднів один чоловік. ЗОЮР. І. 46.

Значення в інших словниках

1. обідніти — обідні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обідніти — [об'ід(')н’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш  Орфоепічний словник української мови
3. обідніти — -ію, -ієш, док. Стати бідним; збідніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обідніти — ОБІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати бідним; збідніти. [Терпилиха:] Він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (І. Котляревський); – Ну-ну, – похитав головою дід, – не обіднієш від того, що дитина шматок хліба з'їсть (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
5. обідніти — ОБІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати бідним; збідніти. [Терпилиха:] Він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (Котл., II, 1953, 18); — Ну-ну, — похитав головою дід, — не обіднієш від того, що дитина шматок хліба з’їсть (Головко, І, 1957, 89).  Словник української мови в 11 томах