обірка

Обірка, -ки

ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.

Значення в інших словниках

1. обірка — -и, ж., діал. Мотузка, просилена у крайні петлі нижнього краю рибальської сіті.  Великий тлумачний словник сучасної мови