обірка

обі́рка

-и, ж., діал.

Мотузка, просилена у крайні петлі нижнього краю рибальської сіті.

Значення в інших словниках

1. обірка — Обірка, -ки ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка