м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
огидник —
оги́дник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
огидник —
-а, ч., розм. Огидна, бридка людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
огидник —
ОГИ́ДНИК, а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Капітан аж зубами заскреготав.., насилу вдержуючи себе самого, щоби не кинутися на сього огидника (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
огидник —
ОГИ́ДНИК, а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Капітан аж зубами заскреготав.., насилу вдержуючи себе самого, щоби не кинутися на сього огидника (Фр., VI, 1951, 470).
Словник української мови в 11 томах