Великий тлумачний словник сучасної мови

огидник

оги́дник

-а, ч., розм.

Огидна, бридка людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. огидник — оги́дник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. огидник — ОГИ́ДНИК, а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Капітан аж зубами заскреготав.., насилу вдержуючи себе самого, щоби не кинутися на сього огидника (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. огидник — ОГИ́ДНИК, а, ч., розм. Огидна, бридка людина. Капітан аж зубами заскреготав.., насилу вдержуючи себе самого, щоби не кинутися на сього огидника (Фр., VI, 1951, 470).  Словник української мови в 11 томах
  4. огидник — Огидник, -ка м. Противный, отвратительный человѣкъ. Вх. Зн. 43.  Словник української мови Грінченка