одвірник

Одвірник, -ка

м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.

Значення в інших словниках

1. одвірник — Одві́рник: — сторож, вартовий [32]  Словник з творів Івана Франка
2. одвірник — ОДВІ́РНИК, а, ч., діал. Сторож, двірник. Коли б вовки .. заскиглили під ворітьми у тебе, То лічило й тоді б тобі сказати: Одвірнику, мій добрий, відчини їм (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах