одубеніти

Одубені́ти, -ні́ю, -єш

гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів. Стор. МПр. 21.

Значення в інших словниках

1. одубеніти — одубені́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. одубеніти — див. вмирати  Словник синонімів Вусика
3. одубеніти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що одубіти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. одубеніти — ОДУБЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що одубі́ти 1. Кобза боязко огледів Марка, руки його зовсім охолоділи, і ввесь одубенів (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
5. одубеніти — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
6. одубеніти — ОДУБЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що одубі́ти 1. Кобза боязко огледів Марка, руки його зовсім охолоділи, і ввесь одубенів (Стор., І, 1957, 344).  Словник української мови в 11 томах