одубитися —
одублюся, одубишся; мн. одубляться; зневажл. Вмерти, околіти. Дубом одубитися — вмерти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одубитися —
ОДУБИ́ТИСЯ, одублю́ся, оду́бишся; мн. оду́бляться; док., фам. Вмерти, околіти. А ото вже дід підріс Та і одубився; Після нього через рік І батько родився (С. Руданський).
Словник української мови у 20 томах
одубитися —
ОДУБИ́ТИСЯ, одублю́ся, оду́бишся; мн. оду́бляться; зневажл. Вмерти, околіти. А ото вже дід підріс Та і одубився; Після нього через рік І батько родився (Рудан., Переслів’я, 1958, 23). ◊ Ду́бом одуби́тися — вмерти.
Словник української мови в 11 томах