ожеред
Ожеред, -ду
м. Скирда соломы. Чуб. VII. 397. Хліб вимолотив — сами солома стоїть, завалив увесь город ожередами. Мир. ХРВ. 59. Косіть, хлопці, очерет та складайте в ожеред. н. п. Усього торік сіна було ожередів з двадцять. Екатеринослав. г.
Словник української мови Грінченка