ожеред
ОЖЕРЕ́Д, у, ч. Велика, відповідним чином укладена купа соломи, сіна або немолоченого хліба; скирта.
Через тиждень — замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи (Мирний, III, 1954, 7);
Поруч хаток.. стояли височенні ожереди сіна (Тулуб, В степу.., 1964, 404);
За горо́дом тяглися довгі воловні, міцні стайні і великі ожереди хліба (Панч, Гарні хлопці, 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)