ожеред
ОЖЕРЕ́Д, у, ч.
Велика, відповідним чином укладена купа соломи, сіна або немолоченого хліба для зберігання просто неба; скирта.
Через тиждень – замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи (Панас Мирний);
Поруч хаток .. стояли височенні ожереди сіна (З. Тулуб);
За горо́дом тяглися довгі воловні, міцні стайні і великі ожереди хліба (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)