Словник української мови Грінченка

околеція

Околеція, -ції

ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. околеція — -ї, ж., заст. Прилегла місцевість, сусідні будівлі.  Великий тлумачний словник сучасної мови