околеція околе́ція -ї, ж., заст. Прилегла місцевість, сусідні будівлі. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках околеція — Околеція, -ції ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка