округлий —
-а, -е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. || Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
округлий —
Кулястий, колуватий
Словник чужослів Павло Штепа
округлий —
ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний .. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Олесь Досвітній); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О.
Словник української мови у 20 томах
округлий —
КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю.
Словник синонімів української мови
округлий —
ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний.. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Досв., Вибр., 1959, 323); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (Ільч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах