окублюватися

Окублюватися, -лююся, -єшся

сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74.

Значення в інших словниках

1. окублюватися — оку́блюватися дієслово недоконаного виду звивати гніздо, кубло; осідати, оселятися де-небудь — зневажл.; установлюватися, наставати розм.  Орфографічний словник української мови
2. окублюватися — -ююся, -юєшся, недок., окублитися, -люся, -лишся, док., розм. 1》 Звивати кубло, гніздо. 2》 перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь. || Установлюватися, наставати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окублюватися — ОКУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. 1. Звивати кубло, гніздо. 2. перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь. Поруч відважних людей окублилися боягузи (І. Волошин); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. окублюватися — ГНІЗДИ́ТИСЯ (про птахів, звірів і т. ін. — мостити гнізда, жити де-небудь), КУ́БЛИТИСЯ, ОКУ́БЛЮВАТИСЯ розм. — Док.: загнізди́тися, огнізди́тися розм. оку́блитися розм. Безліч малих лісових горлиць гніздилося на дубах (Л.  Словник синонімів української мови
5. окублюватися — ОКУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. 1. Звивати кубло, гніздо. 2. перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь. Поруч відважних людей окублилися боягузи (Вол., Дні.., 1958, 164); // Установлюватися, наставати.  Словник української мови в 11 томах