окублюватися
ОКУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм.
1. Звивати кубло, гніздо.
2. перен., зневажл. Осідати, оселятися де-небудь.
Поруч відважних людей окублилися боягузи (І. Волошин);
* Образно. [Мелашка:] Там, де поберуться без кохання, .. то з такого шлюбу шкода сподіватись супокою, лихо та гармидер там зразу окубляться (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)