оніміти
Онімі́ти, -мі́ю, -єш
гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Словник української мови ГрінченкаОнімі́ти, -мі́ю, -єш
гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Словник української мови Грінченка