Значення в інших словниках
-
оніміти —
онімі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
оніміти —
док., заніміти, (з дива) ОТЕТЕРІТИ; (- мовця) замовкнути, заціпити <�уста> кому <н. їй заціпило>; (- звук) заглухнути; (знерухоміти) завмерти, заціпеніти; (- язик) затерпнути; недок. НІМІТИ.
Словник синонімів Караванського
-
оніміти —
див. боятися; мовчати
Словник синонімів Вусика
-
оніміти —
-ію, -ієш, док. 1》 Стати німим, втратити здатність говорити. || Втратити на якусь мить здатність говорити й вільно рухатися під впливом якого-небудь сильного почуття, переживання. 2》 Перестати говорити, замовкнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оніміти —
ОНІМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати німим, втратити здатність говорити. – Ще й онімію отут в цвинтарі в самотині, забудусь і говорити по-людській [по-людськи], – обізвалась Майбородиха (І.
Словник української мови у 20 томах
-
оніміти —
ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
оніміти —
ОНІМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати німим, втратити здатність говорити. — Ще й онімію отут в цвинтарі в самотині, забудусь і говорити по-людській [по-людськи], — обізвалась Майбородиха (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
оніміти —
Онімі́ти, -мі́ю, -єш гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Словник української мови Грінченка