опар —
о́пар іменник чоловічого роду випари; ополонка діал.
Орфографічний словник української мови
опар —
-у, ч., рідко -і, ж., діал. 1》 Легенький туман; випари. 2》 Місце на болоті, що ніколи не замерзає. 3》 Ополонка, перев. утворена течією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опар —
О́ПАР, у, ч., рідко і, ж., діал. 1. Туман, випари. З вогкої землі йшов легенький опар і ніби прозорою імлою оповивав гори й пригорки (І.
Словник української мови у 20 томах
опар —
ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник)...
Словник синонімів української мови
опар —
О́пар, -ру, -рові; о́пари, -рів (ч. р.) і о́пар, -рі, -рі, -р’ю; о́парі, -рей (ж. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
опар —
О́ПАР, у, ч., рідко і, ж., діал. 1. Легенький туман; випари. З вогкої землі йшов легенький опар і ніби прозорою імлою оповивав гори й пригорки (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах