опит

Опит, -ту

м. Разспросъ, опросъ. Прил. у. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. Чуб. V. 1043.

Значення в інших словниках

1. опит — о́пит іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. опит — (дія) опитування, розпитування, перепитування; Б. З. допит, сов. дізнання.  Словник синонімів Караванського
3. опит — [опиет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. опит — -у, ч. 1》 Дія за знач. опитувати, опитати 1). 2》 заст. Допит, дізнання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опит — О́ПИТ, у, ч. 1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (С.  Словник української мови у 20 томах
6. опит — ДО́ПИТ перев. юр., ВИ́ПИТ розм., О́ПИТ заст. Другий день під перехресним вогнем суддів і прокурора тривав допит підсудних (В. Козаченко); (1-й гребець:) Бачите, виходить так, що ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли.  Словник синонімів української мови
7. опит — О́ПИТ, у, ч. 1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (Скл.  Словник української мови в 11 томах