опит

О́ПИТ, у, ч.

1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1.

Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (Скл., Святослав, 1959, 123);

Заступив [Колосок] на чергування, розставив вартових і хотів був почати опит кореспондентів про Вихора (Кучер, Чорноморці, 1956, 336).

Бра́ти (узя́ти) о́пит, заст. — розпитуючи, дізнаватися про кого-, що-небудь.

[Тиміш:] Ти з мене будеш.. опити брати, куди я гроші подів? (Кроп., III, 1959, 149);

Ой заплакала мати, ідучи до хати, Що не можна за сина й опиту взяти (Чуб., V, 1874, 1043).

2. заст. Допит, дізнання.

[1-й гребець:] Ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли… (Кроп., III, 1959, 92).

Значення в інших словниках

1. опит — о́пит іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. опит — (дія) опитування, розпитування, перепитування; Б. З. допит, сов. дізнання.  Словник синонімів Караванського
3. опит — [опиет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. опит — -у, ч. 1》 Дія за знач. опитувати, опитати 1). 2》 заст. Допит, дізнання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. опит — О́ПИТ, у, ч. 1. Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1. Княгиня Ольга за ці дні зовсім вибилася з сил, слухаючи їх опити та розпити про далеку дорогу (С.  Словник української мови у 20 томах
6. опит — ДО́ПИТ перев. юр., ВИ́ПИТ розм., О́ПИТ заст. Другий день під перехресним вогнем суддів і прокурора тривав допит підсудних (В. Козаченко); (1-й гребець:) Бачите, виходить так, що ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли.  Словник синонімів української мови
7. опит — Опит, -ту м. Разспросъ, опросъ. Прил. у. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти. Чуб. V. 1043.  Словник української мови Грінченка