ополудень

Опо́лудень

нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. ополудень — присл., діал. Те саме, що опівдні 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови