ополудень опо́лудень присл., діал. Те саме, що опівдні 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках ополудень — Опо́лудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка