осада
Осада, -ди
ж.
1) Поселеніе, поселокъ.
2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у.
3) Ложа (у ружья). Балт. у.
4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.).
5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Словник української мови Грінченка