осада

ОСА́ДА, и, ж., заст.

1. Поселення.

Осадчі.. закладали нові осади (Н.-Лев., VII, 1966, 19).

2. Поверх, ярус.

Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека, на нижній осаді.. мурованого двоповерхового будинку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 116).

Значення в інших словниках

1. осада — оса́да іменник жіночого роду поселення; садиба рідко  Орфографічний словник української мови
2. осада — -и, ж., заст. 1》 Поселення. 2》 Поверх, ярус.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осада — ОСА́ДА, и, ж., заст. 1. Поселення. Осадчі .. закладали нові осади (І. Нечуй-Левицький); Місто старинне було – фінікійського люду осада (М. Зеров, пер. з тв. Вергілія). 2. Поверх, ярус. Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека, на нижній осаді .. мурованого двоповерхового будинку (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. осада — ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І.  Словник синонімів української мови
5. осада — Оса́да, -ди; оса́ди, оса́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. осада — Осада, -ди ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн.  Словник української мови Грінченка