оселити

Оселити, -ся

см. оселяти, -ся.

Значення в інших словниках

1. оселити — осели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оселити — див. оселяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оселити — ОСЕЛИ́ТИ див. оселя́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. оселити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
5. оселити — Осели́ти, оселю́, осе́лиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. оселити — ОСЕЛИ́ТИ див. оселя́ти.  Словник української мови в 11 томах