Великий тлумачний словник сучасної мови

оселити

осели́ти

див. оселяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оселити — осели́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оселити — ОСЕЛИ́ТИ див. оселя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. оселити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. оселити — Осели́ти, оселю́, осе́лиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оселити — ОСЕЛИ́ТИ див. оселя́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. оселити — Оселити, -ся см. оселяти, -ся.  Словник української мови Грінченка