Значення в інших словниках
-
оселець —
осе́лець іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
оселець —
ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець. Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: – Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Г. Хоткевич).
Словник української мови у 20 томах
-
оселець —
ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець. Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: — Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Хотк., Довбуш, 1965, 42).
Словник української мови в 11 томах